Сульфадиметоксин (Sulfadimethoxinum). 4-Аміно-N-(2,4-диметоксипіримідин-6-іл)бензолсульфонамід.
C12H14O4N4S Мол. м. 310,3
АФІ синтетичного походження. Білий або ледь жовтий порошок без запаху. Практично нерозчинний у воді, малорозчинний у спирті, добрерозчинний у розведеній хлороводневій кислоті та розчинах лугів. Зберігають у захищеному від світла місці.
Ідентифікують за реакцією утворення аморфного осаду зеленувато-жовтого кольору із лужним розчином купрум (ІІ) сульфату; за утворенням яскраво-рожевого осаду із розчином кобальт хлориду в лужному середовищі; за реакцією утворення азобарвника з β-нафтолом. Кількісно визначають нітритометрично в присутності хлороводневої кислоти (індикатор — йодкрохмальний папір).
Фармакологічна група. J01E D01 — протимікробні препарати (сульфаніламіди).
Фармакологічні ефекти. Протимікробна (бактеріостатична) дія широкого спектра; антипротозойна дія, активний відносно збудників трахоми.
Застосування. Гострі респіраторні захворювання, ангіна, бронхіт, гайморит, отит, менінгіт, дизентерія, запальні захворювання жовчно- та сечовивідних шляхів, ранова інфекція, піодермія, гонорея, трахома, бешихове запалення, токсоплазмоз (див. Сульфаніламіди).
От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1; Martindale. The Extra Pharmacopoeia / 28 Ed, London, 1982.